У Лисецькій громаді вшанували учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Сорок років тому, 26 квітня, світ опинився за крок від катастрофи планетарного масштабу: за одну мить «мирний атом» перетворився на некеровану стихію. Його зупинили, приборкали та одягнули в бетонний саркофаг сотні тисяч людей — пожежників, військових, представників різних цивільних професій.
З нагоди 40-ї річниці Чорнобильської трагедії в освітніх закладах Лисецької громади відбулися виховні заходи, а в селищній раді вшанували тих, хто став на шляху розбурханого атома.
Присутні хвилиною мовчання згадали померлих ліквідаторів та всіх жертв катастрофи. Учні Лисецького ліцею запалили й передали присутнім символічну свічку — як естафету пам’яті, що не згасає з роками.
Селищний голова Анатолій Лущак звернувся до героїв-ліквідаторів зі словами вдячності: «Ваша мужність і самопожертва стали тим щитом, завдяки якому ми живемо сьогодні й маємо майбутнє. Низький уклін за ваш подвиг».
Сьогодні в нашій громаді проживає дванадцятеро ліквідаторів. Кожен із них сумлінно виконував свій обов’язок, не замислюючись над тим, що здійснює подвиг:
- Іван Лаба — колишній командир взводу, який разом із солдатами проводив дезактиваційні роботи.
- Микола Канюс — під час строкової служби у внутрішніх військах охороняв територію 30-кілометрової зони від мародерства.
- Володимир Когут, Богдан Лова та Микола Чорноус — навесні 1986 року працювали водіями, евакуйовуючи людей та майно з Прип’яті й Чорнобиля.
- Марія Струтинська та Євфросинія Говзан — забезпечували харчування ліквідаторів, працюючи на польових кухнях.
- Віра Рошак — тодішня мешканка Гостомеля, працювала на будівництві в Чорнобильській зоні. Через 36 років жінці знову довелося покидати рідну домівку, рятуючись уже від іншого ворога — російського агресора.
Дякуємо тим, хто з нами!
Вічна пам’ять тим, хто відлетів у вічність білими журавлями!
